Результати моніторингу відвідувачів суду

Вдосконалення судової системи належить до пріоритетних завдань в становленні демократії в українському суспільстві. Лише покращуючи розуміння реальної ситуації в судах, стану відносин судової системи та суспільства, можна досягти суттєвого покращення ефективності судочинства, зміцнення довіри до суду в українському суспільстві. Власне цим пояснюється необхідність використання у адмініструванні судової діяльності методів оцінювання якості роботи суду.

Оцінювання якості дозволяє керівництву суду вирішувати наступні завдання:

• отримання інформації про поточну ситуацію у суді за ключовими параметрами його діяльності;

• обґрунтування поточних та стратегічних рішень;

• визначення пріоритетів для змін;

• моніторинг інновацій, оцінка їх результативності та ефективності;

• оцінювання відповідності конкретних параметрів роботи суду до існуючих стандартів та нормативів.

Якість роботи суду можна визначити як ступінь відповідності суду певним встановленим стандартам продуктивності, ефективності та якості. Основою таких стандартів є суспільні очікування щодо якості судових послуг (наприклад, повноти інформації, зручності та комфортності судових приміщень тощо), а також встановлені законом нормативи роботи суду (наприклад, тривалість судових проваджень, тощо).

Світовий досвід дає приклади різних підходів до формулювання таких стандартів. Наприклад, в США ще з початку 80-х років на різних рівнях судової системи проводиться активна діяльність з розробки та впровадження стандартів надання судових послуг. Майже два десятиріччя аналогічні розробки здійснюються в Європі, як на рівні міжурядових органів (перш за все, Ради Європи) так і на національному рівні. На сьогодні, створений та існує Міжнародний Консорціум з Досконалості Суду, метою якого є об’єднання міжнародних зусиль задля розробки системи цінностей, концепцій та інструментів, яку суди по всьому світові можуть використовувати для оцінки та покращення якості здійснення судочинства та адміністрування судів. Створено Міжнародні засади досконалості суду, які є модельною методологією оцінки та покращень діяльності, спеціально сконструйованою для використання самими судами.

Для отримання цілісного уявлення про стан справ у суді важливим стає використання методологій, які дозволяють визначати якість діяльності суду не лише на основі об’єктивної інформації (наприклад, судової статистики) але й через показники суб’єктивних оцінок судового розгляду особами, що є його безпосередніми учасниками. Методика карток громадського звітування є саме таким інструментом. Крім того, вона фактично є формою громадського контролю за якістю функціонування судової системи. Методика здійснення зовнішньої оцінки суду на основі карток громадянського звітування (КГЗ) була запропонована Проектом USAID «Україна: верховенство права» у 2008 році і апробована громадськими організаціями у співпраці з пілотними судами, починаючи з жовтня 2011 року Проект USAID «Справедливе правосуддя» продовжив підтримку застосування методології громадськими організаціями, таким чином на період 1 липня 2015 року опитування було проведено у 49 судах 15 регіонів України. За методикою КГЗ оцінка роботи суду з точки зору користувача його послуг здійснюється за такими критеріями, як доступ до приміщень суду та судової інформації, робота суддів і працівників суду, своєчасність прийняття рішень та якість судових рішень.

22 лютого 2013 року ХІ черговий з’їзд суддів України, найвищий орган суддівського самоврядування, схвалив Стратегічний план розвитку судової влади на 2013 – 2015 роки, 6.2. якого містить наступну рекомендацію: «Використовувати результати внутрішнього та зовнішнього оцінювання роботи суду для удосконалення функціонування суду та здійснення судових процедур» (http://www.fair.org.ua/content/library_doc/Strategic_Plan_for_Ukrainian_Judiciary_UKR.pdf).

В лютому 2015 року Проект USAID «Справедливе правосуддя» підтримав ініціативи семи громадських організацій провести опитування громадян щодо їх задоволеності якістю функціонування судів з використанням методології КГЗ в усіх судах, розташованих в семи областях України (Івано-Франківська, Львівська, Черкаська, Чернівецька, Харківська, Сумська та Одеська області).

Крім того, 2 квітня 2015 року Рада суддів України рішенням №28 затвердила рамкову систему оцінювання роботи суду «Система оцінювання роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи», а також Додаток 1, в п. 6 якого рекомендувала проводити раз на три роки опитування громадян відвідувачів суду в тому числі і за методикою карток громадянського звітування (http://court.gov.ua/rsu/rishennya/risksjdfh).

Методологія. Відповідно до методології карток громадянського звітування, якість роботи суду оцінюється з позиції його відвідувача. Досліджуючи думку відвідувача, ми виходили з того, що навіть якщо робота суду є ефективною за певними показниками, надана у суді послуга є бездоганною за своїм стандартом, якість процесу її надання залишиться низькою, доки відвідувач, як зовнішній оцінювач, є незадоволеним, а послуга не відповідає його потребам (очікуванням). Тому врахування думки відвідувачів є необхідною умовою отримання цілісного та несуперечливого уявлення про фактичні результати діяльності суду.

У даному дослідженні при оцінюванні рівня якості роботи суду застосовувався комплексний підхід, суть якого полягала в розкладанні поняття «якість» на такі шість основних вимірів:

• фізична доступність суду;

• зручність та комфортність перебування в суді;

• повнота та ясність інформації;

• дотримання термінів судового розгляду;

• сприйняття роботи працівників апарату суду;

• сприйняття роботи судді;

Також методологією передбачено оцінювання якості судового рішення. На підготовчому етапі дослідження налагоджено зв’язки з представниками судів та проведено з ними робочі зустрічі, на яких представлена методологія опитування карток громадянського звітування, визначено нагальні проблеми судових послуг, обговорено практику взаємодії між громадянами, які беруть участь у судових слуханнях та персоналом судів.

У травні – червні 2019 року групою спеціально підготовлених інтерв’юерів здійснено опитування в середньому по 130 респондентів - відвідувачів 18 судів Чернівецької області. Опитування проводилися безпосередньо в приміщеннях судів шляхом індивідуального особистого інтерв’ю. У ході опитування інтерв’юерами було зафіксовано близько 30% відмов від інтерв’ю. Серед головних причин: небажання висловлювати незнайомцю-інтерв’юеру свою думку; через те, що респондент не був відвідувачем суду відсутність часу на інтерв’ю; побоювання впливу результатів інтерв’ю на проходження судової справи. Разом із тим, більшість респондентів поставилися до опитування толерантно, з великим інтересом і відповідальністю.

Звіт містить результати дослідження громадського сприйняття роботи судів Чернівецької області, яке було проведене громадською організацією «Асоціація юристів м. Кам’янець-Подільського» у травні-червні 2019 р. на основі методології карток громадянського звітування (надалі - «КГЗ»), що є інструментом зовнішньої оцінки якості роботи суду.

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вік. За віком опитані відвідувачі Новодністровського міського суду Чернівецької області розподіляються наступним чином: «18-25 років» − 26,67%; «26-39 років» − 33,33%; «40-59 років» − 40,00%.

Стать. 40,00% опитаних становлять чоловіки; 60,00% − жінки.

Освіта. 13,33% респондентів мають середню та неповну середню освіту; 84,44% − вищу та неповну вищу освіту, інше – 2,22%.

Майновий статус. За майновим статусом 66,66% респондентів відносять себе до групи осіб середнього статку, 0,00% − високого статку, а 26,66% ідентифікують себе як бідні, не відповіли 6,67%.

Місце проживання респондентів. 86,67% опитаних виявилися такими, що проживають населеному пункті міста розташування суду, решта (13,33%) − жителі інших населених пунктів.

Процесуальний статус. 42,22% респондентів представляють у суді особисто себе; 4,44% − іншу особу; 53,33% − не є учасниками судових проваджень. Серед опитаних учасниками цивільного процесу є 42,22%; учасниками справ про адміністративні правопорушення – 6,67%, та адміністративного процесу – 6,67%.

За 5-бальною шкалою середня оцінка якості роботи суду становить 4,46 бали.

Середні оцінки роботи суду за вимірами (складовими) якості представлено в табл. 1.8.

Таблиця 1.8. – Оцінки якості роботи Новодністровського міського суду Чернівецької області за основними вимірами

Таким чином, у Новодністровському міському суді Чернівецької області найкраще забезпечуються показник «Повноти та ясності інформації» (4,76), відвідувачів суду повною мірою задовольняє повнота інформації на сторінці суду в інтернет-мережі (4,93), наявні зразки документів (4,91), інформація щодо розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень (4,80), у суді зручно розташовані інформаційні стенди (4,73), порядок сплати судових зборів та мита (4,73), правила допуску в суд та перебування в ньому (4,71), список справ, що призначені до розгляду (4,51).

Найгірше в суді забезпечується «Доступність до суду» (4,21), що пов’язано з тим, що: люди з обмеженими можливостями не можуть безперешкодно потрапити до приміщення суду і користуватися послугами суду (4,16), до будівлі суду важко діставатися громадським транспортом (4,38), біля будівлі суду недостатньо місць для паркування авто (4,44), не завжди вдається додзвонитись (4,67), щоб дізнатись необхідну інформацію (4,63).

Серед зауважень та пропозицій щодо покращення роботи Новодністровського міського суду Чернівецької області, на які вказали відвідувачі, слід звернути увагу на збільшення кількості суддів та штату працівників суду; ремонт кабінетів та будівлі суду; збільшення кількості залів судових засідань

Критичний аналіз результатів опитування та їх обговорення суддями та працівниками апарату суду дозволив розробити наступні рекомендації :

• більш обґрунтовано пояснювати учасникам судового процесу причини затримки (перенесення, слухання справи та несвоєчасність початку засідань по справі (3,91);

• покращити умови доступу до суду для осіб з інвалідністю (4,16);

• дотримуватись графіку судових засідань (4,17);

• облаштувати достатність зручних місць для очікування, оформлення документів, підготовки до засідання (4,18);

• забезпечити відповідне освітлення приміщень суду (4,29);

• враховувати побажання учасників судового процесу при призначенні дня та часу засідання (4,35).